Буданова вже «призначили винним»: як «плівки НАБУ» перетворилися на зброю політичної війни

В «цікаві» часи живемо. Росія поливає нас залізяччям з неба, повітряна тривога в Києві майже не замовкає (про інші регіони взагалі мовчу), а всередині країни окремі ЗМІ та блогери ллють купу «новин» з клікбейтними заголовками за принципом «одна баба сказала».

Причому цього разу майже в прямому сенсі. На чергових «плівках НАБУ» Мудра згадує Буданова, а якісь інші голоси переповідають одне одному власні важливі думки про Кирила. При цьому НАБУ офіційно не підтверджує тих висновків, які вже встигли зробити з цих записів.

Але публікація «плівок» миттєво стає основою для чергового «шакалячого експресу» і інструментом маніпуляції та управління масовою свідомістю. І, на жаль, це ефективний інструмент, яким створюють для влади дуже вузький коридор для прийняття рішень.

Здається, ми загралися. Ми підміняємо реальне правосуддя фейсбучними «судами» і власноруч даємо змогу маніпулювати собою різним впливовим групам та олігархам, яким просто треба досягти свого результату і прибрати «незручну» людину. Нинішня медійна кампанія проти Буданова виглядає саме як спроба збити його з посади, а не як бажання встановити істину.

Показово, що про це зазначають люди з різним бекграундом, поглядами та оцінками політичних процесів, які точно не грають в одній команді. Зустрів допис Володимира Мельника, який фіксує замовний характер цього шуму й пояснює, як із вирваних уривків розмов ліплять «сенсацію» на порожньому місці.

Монова по поличках розбирає саму технологію формування штучної вини, де відсутність публічно представлених доказів підміняють емоційним тиском на аудиторію. Петров звертає увагу на політичний контекст і на те, кому насправді вигідно розхитувати тему зняття керівника ОП під час повномасштабної війни. Ексміністр закордонних справ Дмитро Кулеба зауважує: коли ми починаємо розкручувати хвилю домислів, ми власними руками послаблюємо позиції людини. Він нагадав, що генерал Буданов вкрай важливий як для зовнішньої політики й мирного процесу — і те, що потрапляє в медіа, це лише вершина айсберга від його реальної роботи, — так і для внутрішньої політики, де він виступає як вагомий політичний суб’єкт і утримує необхідний баланс у країні. Тому Кулеба закликав не послаблювати позиції людини на основі здогадів та дати спокійно працювати правоохоронцям і суду.

Що в цьому є фактом — це те, що Буданов сам наполягає на офіційному, об’єктивному розслідуванні та судовому рішенні. Це і є єдиний нормальний шлях. А от спроби організувати сурогат суду в соцмережах до добрих наслідків у країні під час війни ще жодного разу не приводили.

І мені би дуже хотілося, щоб ми якось трохи стишилися з цими «нам стало відомо», «як кажуть наші джерела»… Мої джерела кажуть, що наші ЗМІ загралися клікбейтом, борючись за увагу аудиторії. Але я ж знаю, що зараз набіжуть і почнуть запрошувати і мене на швидкісний експрес, доводячи, що інформувати суспільство — то їхній обов’язок, а я виправдовую винних, бо що там доводити — і так же все ясно: он якийсь голос сказав, що то все керівник ОП організував, а наші неназвані джерела то все нам підтвердили, але з якихось неназваних причин відмовилися себе називати. Цікаво чому, може, тому, що за слова треба нести відповідальність.

На фото станція радіотехнічної розвідки Кольчуга. Хто пам’ятає наслідки тієї медіа атаки та спецоперації той розуміє, до чого призводять бездумні кроки і голосні заголовки.