П’ять місяців країна без генерального прокурора. Чому і кому це вигідно?

Україна під час війни до сих під не має затвердженого Генерального прокурора.

Думаю, це занадто велика розкіш як для воюючої країни та в умовах множення вчинених РФ злочинів у геометричній прогресії. Чого лише варті цілеспрямовані квітневі удари по цивільному населенню в Кривому Розі, Сумах тощо.

Відомо, що попередній генпрокурор Костін був звільнений Радою ще в жовтні минулого року. До речі, подав у відставку Костін через скандал із фіктивними інвалідностями у прокурорів Хмельницької області. Що цікаво, Офіс Генпрокурора не звільнив жодного з 67 хмельницьких прокурорів з фейковою інвалідністю. Тобто генпрокурор пішов, а безпосередні фігуранти скандалу і далі продовжують працювати. Дивина відповідальності та й годі.

Вже промовчу, що в Україні діє Закон «Про тимчасове виконання обов’язків посадових осіб…», в якому вказано, що обов’язки звільненої Президентом за згодою Ради посадової особи тимчасово, але не більше одного місяця, виконує перший заступник.  З часів відставки Костіна пройшло вже 5 місяців!!!

Насправді всі й так знають, що Костіна «пішли» не через цю причину. Казали в медіа, що через його часті міжнародні відрядження та в цілому скромні результати роботу Офіса Генерального прокурора. Нещодавно його відправили послом в Нідерланди. Як колись, попередницю Костіна Венедіктову – послом у Швейцарію і Ліхтенштейн.

Костін був і залишається стовідсотково людиною Єрмака. До речі, він до своєї посади ніколи в прокуратурі не працював. Однак саме його призначення у 2022-му стало фактором неабиякого політичного посилення Єрмака.  Тому глава ОП зараз не може собі дозволити втратити можливість заповнити цю вакансію своєю креатурою.

Конституція (стаття 131/1) вказує, що Генерального прокурора призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Президент України. Тобто це відповідальність Президента. Ну і потрібна більшість у Раді, що з кожним місяцем стає головною біллю.

Та й голосування це непросте для долі депутатів, адже саме Генпрокурор погоджу клопотання про затримання, запобіжний захід, обшук, негласні слідчі дії стосовно народних депутатів. Тобто Генпрокурор для депутатів – це страшний «дядько». І той, хто просуне свою креатуру, буде мати можливість контролювати депутатський корпус, на якому немає де клейма ставити.

Загальновідомо, що на Банковій завжди дуже тягнуть із призначеннями. Причин може бути багато: від банальної боротьби груп впливу і торгів навколо посади до очікування зручного моменту збору голосів для «пакетного» голосування за принципом всіх зразу одним махом. Тобто, ключовим є питання парламентського моменту та міжвладного компромісу. Але є ще одна деталь. До посади генерального прокурора завжди дуже уважно відносились у Вашингтоні. Хоча б згадати часи, коли віце-президент США Байден просував питання відставки генпрокурора Шокіна.

Серед кандидатів, які фігурували в медіа останнім часом особлива увага приділялась бригадному генералу юстиції і заступнику міністра оборони Сергію Мельнику. Він є кадровим військовим, але дотичним до військово-юридичної освіти, у 2022 р. керував обороною Харкова. ЗМІ писали, що Мельник знайомий із заступником голоси ОП Татаровим (вони вчились разом).

Ще раніше в шорт-листі на Генпрокурора були присутні директор ДБР Олексій Сухачов, заступниця глави ОП і колишня заступниця міністра юстиції Ірина Мудра, заступник Генпрокурора Антон Войтенко. керівник Одеської ОВА Олег Кіпер та перший заступник Генпрокурора Олексій Хоменко. Останній, до речі, відвідував США неодноразово для формування корисних зв’язків. Хоменко працює в органах прокуратури з 2003 року, зокрема був і у військовій прокуратурі. З 2020 року був обласним прокурором Київщини і розслідував воєнні злочини. У Хоменка є напрацьований прямий контакт із Татаровим.

Кіпера вважали протеже Єрмака. Він – колишній позаштатний його радник. Однак проти нього розгорнули доволі масштабну медійну кампанію, яка вийшла за рамки України. Ще у 2023 р., коли той був прокурором Києва, журналісти програми Радіо Свобода «Схеми» повідомили, що Кіпер провів десятиденну новорічну відпустку на кіпрі, а його дружина досі має діючий російський паспорт та індивідуальний номер платника податків РФ.

Ймовірніше за все, на Банковій стало зрозумілим, що кандидатуру Кіпера буде важко проштовхнути через Раду. Особливо на тлі складних відносин Єрмака і Арахамії. Подейкували, що і Президент був не в захваті від генпрокурорських перспектив Кіпера.

Тому главі ОП потрібен був час аби підібрати іншу фігуру, яка б відповідала ключовій меті – створити на базі Офісу Генпрокурора функціональний силовий центр, який би збалансував вплив Татарова. По факту, підібрати адекватну такій функції кандидатуру – заняття непросте.  Адже, і Рябошапка, і Венедіктова, і Костін, кожний по-своєму, відзначився втратою довіри та критичним роздратуванням Офісу Президента. Разом з тим, потрібна як і максимально лояльна та віддана фігура, так і така людина, що ретельно розуміється на внутрішніх процесах в прокуратурі. Тобто це буде кандидатура без політичного шлейфу, що вдало складе тест на лояльність ОП і буде вихідцем із прокурорської системи.